Вайлуватий, -а, -е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких.
Вдовіти, -ві́ю, -єш, гл. = удовіти.
Загуркота́ти, -чу́, -чеш и загуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Загремѣть раскатами. Буря повстала, загуркотіло. 2) Застучать, загремѣть. Гур! гур! гур! щось страшно загуркотіло по-під вікнами й стихло. То підкотилась карета. Заскреготали зубами відьми й загуркотіли з хати.
Инде нар. Въ иное, въ другое мѣсто, въ другомъ мѣстѣ. Ходім, ринде, куди инде, там нас не знатимуть та й риндею не зватимуть. Хто не входить в кошару дверима, а перелазить де инде, той злодій. В Жаботині родилося, инде не привикну.
Лихта́рня, -ні, ж. = ліхтарня і. З голови буде лихтарня, з очей буде свічарня.
Позападати, -даємо, -єте, гл. Впасть, запасть (о многихъ). Глибоко позападали у лоб його очі.
Попрорізувати, -зую, -єш, гл. Прорѣзать (во множествѣ).
Приписа́нець, -нця, м. Вновь приписавшійся къ обществу; натурализованный. Потім стали ходить до нас оті приписанці, що приписались з чужих сел, то вже не те пішло.
Пуцьнути, -ну, -неш, гл. Упасть, бухнуть.
Скупиндя, -ді, м. = скупердя.
