Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проквасити

Проквасити, -шу, -сиш, гл. = душу. Ѣдою, преимущественно кислою, немного оживить себя. Постой, каже, чорте, хоч я собі грушок вирву, — буде чим душу проквасить. Рудч. Ск. II. 24. (Вівця) почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці та хоч капельку проквасити душу од тії страшенної пилюги. Мир. ХРВ. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКВАСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКВАСИТИ"
Діли́на, -ни, ж. Половица, доска въ полу или въ заборѣ.
Жми́крут, -та, м. Кулакъ, скряга.
Зацвіріньча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = зацвірі́нькати. Употребляется также, когда рѣчь о дѣтскомъ говорѣ: Христос воскрес! — зацвіріньчала дітвора. Сим. 206.
Корона, -ни, ж. Корона. Являлась перед ним в золотій короні, як малюють святих на образах. Левиц. І. 271. Ум. коронка, коро́нонька, короночка. А за нею Мати Божа, зложила корононьку на її головоньку. Рк. Макс.
Лепетли́вый, -а, -е. Болтливый. Левиц. І. 399.
Наба́вити, -ся. Cм. набавляти, -ся.
Попогребти, -бу, -беш, гл. Погресть много. Душі гірко стане, як попогребеш, женучи так швидко човна.
Порізнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Раздѣлиться; разойтись. ЗОЮР. І. 259. Вони порізнились собі й стало три двори, а перш був один великий. Новомоск. у. Ми з чоловіком чотирнадцять год жили, а тепер прийшлося, — порізнилися. Луб. у.
Приготуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Приготовиться.
Ржавець, -вця, м. Ржавое болото, ржавая рѣка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКВАСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.