Балух, -ха, м. = балуша.
Ґе́дкати, -каю, -єш, гл. = Лоскотати 1.
Зглота́, -ти́, ж. Толпа, скопленіе народа, давка.
Корчівка, -ки, ж. 1) Выкорчеванное мѣсто. Се корчівка: тут були колись грабки — він вирубав, після викорчував та й почав сіяти. 2) Нижняя доска въ корці колеса водяной мельницы.
Косниця, -ці, ж. Усъ растенія? А в пшениці золоті косниці.
Повизолочувати, -чую, -єш, гл. Позолотить (во множ.). Такі повизолочувані усе пам'ятники.
Посовиніти, -ні́ю, -єш, гл. Побыть въ полубезсознательномъ состояніи, въ опьяненіи. Сидить Петро дуже п'яний, держить у руці десятку, а Іван як ухопить її та й хода. — Що ж йому на те Петро сказав? — Аж нічогісінько: посидів ще трохи, посовинів-посовинів та й пішов собі з шинку.
Прут, -та, м. Хлыстъ, прутъ, розга. Бог не карав прутом. Ой у лісі на горісі скаче птах по пруті. Зелізний прут. Ум. прутик, пруточок, прутчик. Прутчик... зламав.
Строковець, -вця, м. = строкарь.
Суспиця, -ці, ж. = суржик 1 = суропиця. Сей год я посіяв жита на три упруги да овса — на два, да ще суспиці усякої на упруг, — не більше.
