Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокидатися

Прокидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прокинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Просыпаться, проснуться. Вночі прокинешся, — не спить Василько мій. МВ. ІІ. 9. Иногда прокинутися въ знач. очнуться. МВ. (О. 1862. III. 41). Зомлів Марко, й земля задріжали... Прокинувся... до матері, — а мати вже спала. Шевч. 118. 2) Появляться, появиться; встрѣчаться, случаться. Щоки повпадали і вже волосся прокидається біле. О. 1862. X. 8. Стали прокидатись де-где й злодіячки — новина в Пісках. Мир. ХРВ. 119. Все ж таки прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають, і одпочинуть як слід. Драг. 171. 3) Только сов. в. ? Отелиться. Рано походила наша корова, то рано й прокинулась. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКИДАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКИДАТИСЯ"
Білавий, -а, -е. = білявий. Галиц.
До́тик, -ку, осязаніе
Кловак, -ка́, м. Клыкъ. У кнура кловаки які гострі.
Легкоду́мний, -а, -е. Легкомысленный. Желех.
Низовина, -ни, ж. Низьменность, луговое мѣсто.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Посліпити, -плю, -пиш, гл. Ослѣпить (многихъ). К. МБ. X. 14. Баньки їм бодай посліпило. Ном. № 3714.
Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». Чуб. V. 685.
Скацірувати, -ру́ю, -єш, гл. Избить. Зміев. у.  
Тапчанина, -ни, ж. Плохой тапчан. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКИДАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.