Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокадити

Прокадити, -джу, -диш, гл. Покадить. Чуб. V. 797.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКАДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКАДИТИ"
Безпешно = безпечно КС. 1882. XI. 494. Пішов собі безпешно додому. Рудч. Ск. І. 4.
Гартований, -а, -е. Закаленный, каленый. Списи гартовані. Шевч. 645.
Гра́к 2 меж. и пр. = Гряк и пр. Стук! грак! то й п'ятак. Ном. № 10433.
Збро́їця, -ці, ж. = зброя. Гол. IV. 55.
Морґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ морґуля.
Набри́жжувати, -жую, -єш и набри́жкувати, -кую, -єш, гл. Морщить, стягивать въ складки. набри́жжувати чо́боти. Такъ сдвигать голенища, чтобы они были въ складкахъ. Харьк. у.
Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. Шевч. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Левиц. І. 202. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. К. ЦН. 308. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля. Мнж. 134.
Обскубувати, -бую, -єш, гл. = обскубати.
Осиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Осиротить. А вража дочко! ти мене осиротила! Мій Василь од мене одцурався. МВ. І.
Судити 2, -джу, -диш, гл. = судомити. Судорга судить руку. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКАДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.