Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проквакати

Проквакати, -каю, -єш, гл. Проквакать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКВАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКВАКАТИ"
Діжи́стий, -а, -е. Похожій на діжу.
Кабка, -ки, ж. = кобка? О. 1861. XI. Свидн. 26.
Коронуватися, -нуюся, -єшся, гл. Короноваться. Желех.
Ло́бурь, -ря, м. Неотеса, болванъ, грубый человѣкъ, дубина. Харьк. Ув. лобуряка. Г. Барв. 240. лобури́сько.
Ма́корти, -тів, мн. Котловина. Лохв. у.
Паздір, -ра, м. Содранное лыко или кострика.
Плюгаш, -ша, м. = плюгавець. МВ. (КС. 1902. X. 152).
Почеський, -а, -е. = почесний 2. Старостам аби почеська була. Г. Барв. 201.
Удівати, -ва́ю, -єш, сов. в. удіти, удіну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Вділа на себе та жупан синенький. Гол.
Утягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. утягтися, -гнуся, -нешся, гл. Втягиваться, втянуться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКВАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.