Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокляття

Прокляття, -тя, с. Проклятіе. К. Псал. 88. Байде мені латинське прокляття! К. ПС. 52. Нехай ляже прокляття на йому. Левиц. І. 527.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКЛЯТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКЛЯТТЯ"
Доскака́ти Cм. доскакувати.
Дочумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Окончить чумачество.
Ізв.. Cм. зв.
Їмельга, -ги, ж. Камышъ съ травою. Одес. у.
Коповик, -ка, м. Полтинникъ, 50 копеекъ. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Ном. № 11988. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно. О. 1862. І. 42.
Маму́на, -ни, ж. Закрытая, замаскированная фигура. Вх. Лем. 433.
На́опа́к нар. Навыворотъ, въ противоположную сторону. Написав письмо наопак. Волын. г.
Нестяма, -ми, ж. Растерянность, самозабвеніе.  
Хоснувати, -ную, -єш, гл. = хіснувати. Угор.
Шелестіння, -ня, с. Шелесть, шумъ. Левиц. Пов. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКЛЯТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.