Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокляття

Прокляття, -тя, с. Проклятіе. К. Псал. 88. Байде мені латинське прокляття! К. ПС. 52. Нехай ляже прокляття на йому. Левиц. І. 527.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКЛЯТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКЛЯТТЯ"
Бриканець, -нця, м. Лошадиный прыжокъ. Шейк.
Відпроторити, -рю, -риш, гл. Отправить, отпровадить.
Заквокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. О насѣдкѣ: закудахкать.
Зарю́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Имѣть заплаканные глаза.
Крет, -та, м. = кріт. Вх. Лем. 428.
Обживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обжитися, -живуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться, устроиться живя гдѣ-либо.
Покуматися, -маюся, -єшся, гл. Сдѣлаться кумовьями. Покумався циган із пасішником. Мнж. 113. Ой я з кумою покумаюся. Чуб. V. 1106.
Слізливий, -а, -е. Слезливый, любящій плакать.
Стишка нар. = стиха 2. Знишка та стишка. Ном. № 3037. Так як та свиня: стишка мішки рве. Ном. № 3038.
Фиґлювати, -люю, -єш, гл. 1) Украшать различными завитками (печенье, зданіе). Наш коровай фиґльований. Гол. ІV. 381. 2) Штуки выкидывать, фокусы устраивать. Желех. Cм. хвиґлювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКЛЯТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.