Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокляття

Прокляття, -тя, с. Проклятіе. К. Псал. 88. Байде мені латинське прокляття! К. ПС. 52. Нехай ляже прокляття на йому. Левиц. І. 527.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКЛЯТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКЛЯТТЯ"
Братолюбно нар. Братолюбиво. Людям треба жити братолюбно. Міусск. окр.
Гав! I меж. Звукоподражаніе лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! Рудч. Ск. І. 9.
Грушшя́, -шя́, с. соб. Груши (деревья и плоды). О. 1861. X. 27.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ. Вх. Зн. 20. Желех.
Обіжати, -жаю, -єш, сов. в. обідити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Старший брат обіжає меншого. Стор. І. 21. Обідив я тебе бідненьку вчора. Г. Барв. 282.
Погодливий, -а, -е. = погідливий.
Порозвиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розвитися, но во множествѣ. Верби вже порозвивалися. Харьк.
Ростич, -чі, ж. = ростіч. Як звалять одного, другого запорожці, так хто оставсь — у ростич. К. ЧР. 358.
Хлипи, -пів, м. мн. Всхлипыванія, слезы. Увірилась йому своїми хлипами.
Шпеньок, -нька, м. = шпеник. Cм. кужілка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКЛЯТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.