Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пролій

Пролій, (-лія?), м. Ливень. Вх. Зн. 458.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 470.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЛІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЛІЙ"
Білорукий, -а, -е. Бѣлорукій. Себе самих і білоруких городян хлібом годуємо. К. (О. 1861, І. 311).
Же́жель, -ля, м. Мѣсто, открытое для вѣтра. Борз. у. І сів же на жежелі. Прилуц. у.
Лупеси́ння, -ня, с. Снятая кожица, кора, скорлупа. Cм. лупесати. Желех.
Мусува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Раздумывать, соображать, измышлять. Мені дай зараз за роботу, то я приймуся мусувать, як нам у пекло довалитись. Котл. Ен. III. 18. Довго він мусував про своє безталання. Полт. г.
Печерувати, -ру́ю, -єш, гл.раки. Ловить руками раковъ въ ихъ норкахъ.
Підтічка, -ки, ж. Пришитая къ верхней части нижняя часть рубахи внизъ отъ пояса (изъ болѣе толстаго полотна). Харьк. г.
Прохававкати, -каю, -єш, гл. О перепелѣ: прокричать.
Розморозити, -жу, -зиш, гл. Заставить растаять. Місячок ся бере заморозити гори, долину і верховини.... Сонейко ся бере розморозити гори, долини і верховини, глубокі поточейки і бистрі річейки. Гол. II. 4.
Стійло, -ла, с. = стігло. Знай коза своє стійло. Ном. № 991. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67.
Уворужити Cм. уворужувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЛІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.