Визначувати, -чую, -єш, гл. = визначати. Визначує дорогу блискавицям.
Гуцюцю́, меж. = Гуць-гуці. Въ слѣдующей приговоркѣ въ значеніи: дитя. А що мені по конях, по волах, коли в мене гуцюцю на руках.
Засіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. засі́сти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Просимо до гурту (до вечері)! привітали мене і вклонились. — Може б поруч зо мною така краля засідала, га? каже Назар. 2) Засѣдать, засѣсть, присутствовать. Засідав серед громадзьких мужів. 3) Быть въ засадѣ, подкарауливать изъ засады. Ой не лети, сивий орле, на Волиння пити, засідають вражі ляшки, хотять тебе вбити. 4) О мѣстѣ: занимать. Війшов нелюб в хату, засів усю лаву. 5) Засѣдать, засѣсть гдѣ-либо. Та й засядем по пасіках на ввесь літ остаток.
Кухаренко, -ка, м. Сынъ повара.
Метли́ще, -ща, с. Палка къ метлѣ.
Моли́тяний, -а, -е. = молитвений. Воно у нас молитяне, хрещене.
Позатомлювати, -люю, -єш, гл. Истомить, изнурить (многихъ).
Привикнути, -ся. Cм. привикати, -ся.
Роспаляти, -ля́ю, -єш, гл. = роспалювати. Огонь великий роспаляють.
Стрелькуватий, -а, -е. О растеніи лукѣ: стрѣльчатый. Як хлопець, або дівка найперше покуштує зеленої цибулі, то буде стрелькувата.
