Бахур, -ра
Брикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Весінний, -а, -е. = весняний.
Зеле́нка, -ки, ж. Сортъ дыни.
Краль, -ля, м., также пташачий краль = крілик.
Крюк, -ка, м.
1) Крюкъ. Зачеплені крюком за ребро моталися на шибеницях.
2) Перпендикулярная часть журавля (у колодца), на которой висить ведро.
3) Воронъ. Щоб летіли крюки з поля ляшків-панків їсти. Ум. крючо́к.
Лічма́, нар. Счетомъ.
Плям! меж., выражающее звукъ при чавканіи губами.
Похмаріти, -ріє, гл. безл. = похмаритися.
Стернина, -ни, ж. Нижняя часть стебля, остающаяся на полѣ послѣ снятія хлѣба. Ум. стерни́нка, стерни́ночка. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі.
