Брехака, -ки, об.
1) = брехун, брехуха.
2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. Ум. брехачка.
Валування, -ня, с. Лай многихъ собакъ. Собаки де-где не спали. Як проходили хлопці темними вулицями. — позаду їх піднімалося неприязне валування.
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Кимачок, -чка, м. Ум. отъ кимак.
Лапуватий, -а, -е. — сніг. Снѣгъ хлопьями. Золотонош. у. Cм. лапатий.
Напусто́шувати, -шую, -єш, сов. в. напустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить много чего.
Перериватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перерва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл.
1) Перерываться, перерваться. Хиба мені перерваться та навздогін цілуваться. Як не перерветься. Изо всѣхъ силъ что либо, дѣлаетъ. І робити — не прибити, а жать не нагнеться, а почує свистілочку, — як не перерветься.
2) Прерываться, прерваться, прекратиться.
3) Подрываться, подорваться? Гори мої, гори! То мі тяжко на вас, перервався милий, ходячи через вас.
Ростопирити, -ся. Cм. ростопирювати, -ся.
Тижньово нар. Недѣльно.
Укидатися, -даюся, -єшся, сов. в. укинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Быть бросаемымъ, брошеннымъ, бросаться, броситься. У те саме вікно, у котре вкинувся скарб, улізе злодій. 2) Приключаться, приключиться, появляться, появиться. Вкинувся упадок. Йому щось на руці вкинулось. Укинувся червак у хліб. Сивий волос почав укидатись. Страх у серце вкинувся. 3) Пристращаться, пристраститься, предаваться, предаться. Вкинувся у крадіжку. Не вкидайся так тяжко в своє горе. Вкидається у прядіння. Cм. удаватися.
