Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокаратати

Прокаратати, -та́ю, -єш, гл. Прожить. Як довгий вік прокаратаєш. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКАРАТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКАРАТАТИ"
Ґа́цик, -ка, м. = Кажан. Вх. Лем. 407.
Настовпужити, -ся. Cм. настовпужувати, -ся.
Оскиритися Cм. оскирятися.
Перебунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Прекратить бунтъ.
Перчина, -ни, ж. Зерно, перца. Мнж. 146. Ум. перчинка.
Поперебуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перемѣнить обувь (о многихъ).
Прокисати, -са́ю, -єш, сов. в. проки́с(ну)ти, -ну, -неш, гл. Прокисать, прокиснуть. Нехай кисне, — не прокисне, да нікому їсти. Чуб. V. 133.
Розціпити Cм. розціпляти.
Ростулювати, -люю, -єш, гл. = ростуляти.
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ. Вх. Зн. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКАРАТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.