Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провинитися

Провинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = провинити. Скажи, в чому тобі я провинився? К. Іов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВИНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВИНИТИСЯ"
Безвладний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Желех.
Берулька, -ки, ж. = ягня. Вх. Пч. II. 6.
Благовірний, -а, -е. Благовѣрный. Прийди, слуго благовірний. Чуб. І. 177.
Волокнуватий, -а, -е. Волокнистый.
Гарнісінько нар. Очень хорошо, очень красиво. Господи, як гарнісінько та веселісінько було. О. 1862. IX. ІІІ.
Гойдиця, -ці, ж. Волынка, музыкальный инструментъ. Угор.
Ме́нший, -а, -е. Меньшой; младшій. Менша сестра літ не дійшла. Н. п. Старший не буде меншим. Чуб. Сами, мовляв, і старші, й менші. Ном. № 10404., Ум. меншенький. Чуб. V. 862. МВ. ІІ. 10.
Невірниченько, -ка, м. Ум. отъ невірник.
Побілювання, -ня, с. Побѣлка.  
Утечи, -чу, -чеш, гл. = утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВИНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.