Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким.
Боголюбець, -бця, м. Боголюбецъ.
Валниця, -ці, ж. Перекладина, на которой лежатъ концы вала (въ мельницѣ). . Ум. валничка.
Коло II, пред. 1) Около, вокругъ. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється? Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. 2) Возлѣ, подлѣ. Заховаю змію люту коло свого серця. Звелів їх садовити купа коло купи. 3) коло чо́го ходити. Заниматься чѣмъ либо. коло ко́го ходити. Заботиться о комъ, присматривать за кѣмъ.
Лобода́, -ди, ж. Раст. а) Лебеда. Atriple hortensis L. б) — дика — собача, Chenopodium album. Буває лобода свиняча, лобода біла, червона. Ум. лобідка, лободенька, лободочка.
Мули́ти 2, -лю́, -ли́ш, гл. Заносить иломъ.
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників.
Френзлі, -лів, м. мн. Бахрома.
Циціаька, -ки, ж. Ум. отъ циця.
Цяцькуватися, -куюся, -єшся, гл. Няньчиться. Наробе лиха, та й цяцькуйся з ним.
