Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробиванка

Пробиванка, -ки, ж. = пробуток. Ей родино, родинонько, та й родичі мої! Прийдім, прийдім посмотріти пробиванки мої. Гол. ІІ. 451.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБИВАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБИВАНКА"
Берліг, -лога, м. = барліг. На тім то берлозі свиноти іди построить Албуград. Котл. Ен.
Заворча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать. У вас, у жінок, усе з очей! заворчав Наум. Кв. І. 25.
Заті́пати, -паю, -єш, гл. Начать трепать.
Здупла́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться дуплистымъ (о деревѣ). Желех.
Ліп'я́нка, -ки, ж. = ліплянка. Одтвори, мати, ліп'янку, ведемо ті міщанку. Гол. IV. 364.
Підківка, -ки, ж. Подкова на обуви. У жидівки чорні брівки, високі підківки. Макс. Ум. підківонька, підківочка. З ким стояла, говорила, — підківоньки знати. Чуб. III. 112.
Хлюдина, -ни, ж. = хлудина.
Хляти, хляну, -неш, гл. 1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух. Котл. Ен. V. 64. 2) Упасть въ безсиліи. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. Федьк.
Хряпкати, -пчу, -чиш, гл. 1) Хриплымъ голосомъ кричать. Вх. Уг. 273. 2) О дергачѣ: кричать. Хрящ хряпчит. Вх. Уг. 273.
Шерітвас, -са и -су, м. Чанъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОБИВАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.