Верес, -су, м. Раст. = веріс.
Жа́лощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Скорбь, печаль. Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу. Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.
Заборо́ло, -ла, с. Забрало.
Кошуленька, кошулечка и кошулька, -ки, ж. Ум. отъ кошуля.
Ледівка, -ки, ж.
1) = ледиця.
2) Ледяныя сосульки на деревьяхъ.
3) Каменная (кристаллизированная) соль.
Лежі́ння, -ня, с. Лежаніе. Через сидіння не впало в лежіння.
Мусува́ння, -ня, с. 1) Измышленіе, придумываніе. 2) Броженіе.
Повгрузати, -заємо, -єте, гл. Увязнуть; войти въ землю; въѣсться въ тѣло (о многихъ). Хата в того Хоми така, що й вікна в землю повгрузали. До парубка, аж у його і вірьовки повгрузали в руки.
Сердитися, -джуся, -дишся, гл. Сердиться. Сердилась баба на діда, а дід того не відав.
Сіменець, -нця, м. Конопляное сѣмя.
