Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провідничка

Провідничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ провідниця. 2) Особая свѣчечка во время похоронъ: съ такими свѣчечками въ рукахъ дѣти становятся вокругъ гроба предъ выносомъ его изъ дому, трижды ихъ притушиваютъ, а остатокъ прилѣпляютъ къ срединѣ гроба. Мил. 169.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВІДНИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВІДНИЧКА"
Антими́нс, -са, м. Антиминсъ. Узяв лядський антиминс із церкви та й привіз до преосвященного. ЗОЮР. І. 263.
Голоп'Ятий, -а, -е. Съ голыми пятками, въ рваныхъ, безъ подошвъ сапогахъ; переносно: бѣднякъ. Було як на полювання їде, то біля його панів та панків голоп'ятих, таких, що йде в чоботях, а пучки на піску й знать, — сила. О. 1862. V. 105.
Гультя́йка, -ки, ж. Женщина гуляка, лѣнтяйка. Ум. Гультя́йночка. Моя дочка гультяйночка, дома не ночує. Н. п.
Заму́рзувати, -вую, -єш, сов. в. заму́рзати, -заю, -єш, гл. Замусливать, замуслить, испачкать.
Звір Ii, -ра, -ру, м. 1) Звѣрь. З теї тучи в темний ліс, — нехай мене звір іззість. Чуб. V. 180. 2) Волкъ. Ум. зві́рик, звіро́к. Звірок утішний білка. Сим. 210. Ув. звірю́ка, звіря́ка.
Олій, олію, м. 1) Растительное масло. 2) Постное масло, преимущественно конопляное. Чуб. VII. 439. Ум. олійок.
Ошурка, -ки, ж. Металлическіе опилки.
Розшарпати Cм. розшарпувати.
Спрожиток, -тку, м. Житье, возможность прожить. Зросту, слави, пам'яти, спрожитку сподівались. Мет. 348.
Уваруватися, -руюся, -єшся, гл. Уберечься.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВІДНИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.