Баба́хкати, -каю, -єш, гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Безперечність, -ности, ж. Безспорность, несомнѣнность.
Відповідь, -ді, ж. Отвѣтъ. Одповідь мав дати. Нам треба дати одповідь тим, що післали.
Кровотіч, -чі, ж. Кровотеченіе. Жінка одна була в кровотічі років дванадцять.
Ланок, -нка, м. Ум. отъ лан.
Неохайність, -ности, ж. Неопрятность. Жиди все біднійші, все більше неохайности. Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю. Стіни пооблупувані...
П'ятнишний, -а, -е. Пятничный.
Свита, -ти, ж. 1) Крестьянская верхняя Одежда изъ домашняго толстаго сукна, полукафтанье, родъ сермяги. Кожухи, свити погубили. 2) — колова. Мужской полушубокъ нагольный бараній, безъ лацкановъ, гладкій, съ стоячимъ смушковымъ воротникомъ. Ум. свитка, свиточка. Було в його два жупани, тепер нема й свитки. У його свиточка — латка на латці.
Умно́зі, нар. Въ большомъ количествѣ. Не гнівайся, тестю! Не умнозі зять їде, не багато бояр везе: ой сто коней верхових, а сімдесят возових.
Хирячка, -ки, ж. Болѣзнь. Хирячка напала Катрю, треба лічити.
