Братанич, -ча, м. Племянникъ (сынъ брата). Ум. братанчик.
Дегтя́рь, -ря́, м. = Дігтярь.
Добутни́й, -а́, -е́. Благопріобрѣтенный. Добутний чоловік. Незаконный мужъ. Та то не її чоловік, то добутний: вона десь його нагибала, та й живе з ним. Добутна́ дити́на. Незаконнорожденный ребенокъ.
Дяченкі́вна, -ни, ж. Внучка дьячка.
Закріпи́ти, -ся. Cм. закріпляти, -ся.
Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик.
Обчищати, -ща́ю, -єш, сов. в. обчистити, -щу, -стиш, гл. Обчищать, обчистить. Криничка і говорить: «дівчино голубонько, обчисть мене».
Ремесничок, -чка, м. Ум. отъ ремесник.
Трафити, -ся. Cм. трафляти, -ся.
Хваткий, -а, -е. 1) = хапкий 1. І ти не дуже то хваткий, і я не швидка.
2) = хапкий 2. Там такий хваткий: що подаче, то й його.
