Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробі!

Пробі! сокращ. изъ про-біг. 1) Ради Бога. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток, тільки, пробі, не робіте сиротами діток. К. Досв. 84. 2) Какъ междометіе употребляется въ значеніи: ради Бога спасите! караулъ! Пробі кричати. Ном. № 2385. Як зустрів вовка, то кричав і «ратуйте!» і «пробі!», та ніхто не чує. Остер. у. 3) Какъ нарѣчіе: непремѣнно; сильно, крайне. Пробі оддайте нашому князю куницю, вашу красну дівицю. Шевч. 289. От пробі — Великдень! а він зовсім не великий. Ном. № 430. Пробі треба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБІ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБІ!"
Безтямний, -а, -е. 1) Безсмысленный. Желех. 2) Несообразительный, непонятливый.
Виклисувати, -сую, -єш, гл. Выглянсировать (у сапожниковъ).
Нахиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. нахилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Наклонять, наклонить. Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш. Ном. № 6006. 2) Склонять, склонить (кого къ чему). Не нахиляв (її) на свою стежку. Г. Барв. 343.
Погодувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Покормить. ЗОЮР. І. 147. Погодуй, положи, та хоть вп'ять побіжи. Чуб. V. 682. 2) Вскормить (многихъ). Ой як я живу, як я горюю, я своїх діточок не погодую. Мет. 248. Ох, милосердний Творче і всі святії отці, поможіть мені малих діток погодувати, із їх розума да й діждати. КС. 1884. І. 31. 3) Откормить (многихъ). Погодуєм... кабани. Рудч. Ск. II. 26.
Полудрабок, -бка, м. Грядка въ телѣгѣ. Чуб. VII. 40. Рудч. Чп. 250. Cм. драбина 2, драбки. Полудрабок поломився. Чуб. V. 1139.
Почвара, -ри, ж. Привидѣніе.
Прибіжанин, -на, м. Богомолецъ. Сто двадцять літ живе чернець мовчущий... На поучення прибіжанам темним знай мимрить. К. МБ. II. 132.
Розочка, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Полт. г. Слов. Д. Эварн. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила. Гн. І. 27.
Хвалька, -ки, ж. 1) Валетъ въ картахъ. КС. 1887 VI. 463. 2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 465.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОБІ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.