Жерсть, -ти, ж. Жесть.
Зави́ска, -ки, ж. Недоимка, просроченный платежъ. Це на вас зависка зосталась, а ми всі дали подушне.
Ковзко нар. Скользко.
Ніс, носа, м.
1) Носъ. носом закрути́ти. Быть недовольнымъ, выражать неудовольствіе. Та й закрутив же носом наш Кузьма Трохимович, неначе тертого хріну понюхав! З біса бо йому досадно стало. ніс під себе. Сконфузиться, оробѣть. Не що бо що, наче й чоловік щирий, а як прийдеться до діла, то й ніс під себе. носа вте́рти. Убавить спѣси, осадить.
2) Клювъ птицы.
3) Носокъ обуви.
4) Родъ игры въ карты. Ум. носик, носичок, носок. Ув. носюра, нося́ка.
Перезивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перезвати, -зву, -веш, гл. Перезывать, перезвать.
Позасмажувати, -жую, -єш, гл.
1) Зажарить (во множествѣ). Гусей зо троє треба буде засмажити. — Позасмажуємо!
2) Заправить масломъ, изжареннымъ съ лукомъ (многое).
Стовкти, -вчу, -чеш, гл.
1) Отолочь, обшастать. Стовк мішок проса тому чоловікові. У куми в гостях була та й не стовкла пшона.
2) Истолочь.
3) Расшибить. Схилився на поліно, та стовк собі коліно.
Схлипування, -ня, с. Всхлипываніе. Ділу ніч тільки й чутно було її глибоке зітхання, її гірке схлипування.
Утихомирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. утихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться, успокоиться, утихать, утихнуть, присмирѣть. Через тиждень, як все втихомирилось, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Утихомирься, не бурчи.
Царедворець, -рця, м. Придворный. Осідлали царедворці коня царевичу.
