Вихрюватий, -а, -е. 1) Обильный вихрями. Зіма вихрувата.
2) Сокрушає беззаконним буйні глави вихрюваті.
Відмахувати, -хую, -єш, сов. в. відмахнути, -ну, -неш, гл. Отмахивать, отмахнуть.
Гавря, -рі, ж. = гава.
Запові́трити, -рю, -риш, гл. 1) Заразить (воздухъ). 2) Завонять.
Лакузка, -ки, м. Ум. отъ лакуза.
Лащити, -щу, -щиш, гл. Ласкать. Лаще мати дитину:
Несамовитий, -а, -е. 1) Изступленный, санъ не свой. Зробився Турн несамовитий, ярився, лютував неситий.
2) Въ приложеніи къ человѣческимъ дѣйствіямъ, кромѣ прямого значенія, значитъ еще: въ высшей степени сильный. Несамовитий регіт несеться вулицею.
Оправдовувати, -вую, -єш, сов. в. оправди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать, оправдать. Себе оправдовує, що все гарно робить. Ніхто іменно не доказав на його, так і оправди́ли. Тепер аби гроші, то хоч якого душогуба оправдять. Нехай тебе й Бог так простить і батько наш, гетьман український оправдить.
Спогад, -ду, м. Воспоминаніе. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду.
Струмеція, -ції, ж. Инструменты. Накупив струмеції, кує плуги, рала, усе.
