Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провинити

Провинити, -ню́, -ни́ш, гл. Провиниться. Що ж я провинив, що тя питаю? Чуб. V. 89. Будеш бити, сли-м провинила. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВИНИТИ"
Викрасти, -ся. Cм. викрадати, -ся.
На́сідок, -дка, м. Насиженное яйцо.
Понадсмикувати, -кую, -єш, гл. Надергать часть (во множествѣ).
Посупити, -плю, -пиш, гл. 1) Нахмурить. 2) = похнюпити. Голову посупив. Кв.
Прикуп, -пу, м. Прикупленная земля. Прилуц. у.
Прошпити, прошпиті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Изрыть, перерыть; вездѣ пройти, пролѣзть. Желех. Вх. Зн. 83.
Роздріматися, -маюся, -єшся, гл. Предаться дремотѣ.
Рямтя, -тя, с. = рям'я = рамтя. Лохв. у.
Солопити, -плю, -пиш, гл. Выставлять, показывать, высовывать (языкъ).
Уплутувати, -тую, -єш, сов. в. уплутати, -таю, -єш, гл. Впутывать, впутать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.