Багатенький, -а, -е., Ум. отъ багатий. Довольно богатый. Був собі один чоловік багатенький, мав собі корів доволі. Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька, то взяв би тебе до себе, до свого батенька.
Виводити 1, -джу, -диш, гл. Выводить. Виводила по всіх київських горах.
Забіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. забрати беру, -ре́ш, гл. Забирать, брать, забрать, захватывать, захватить, уносить, унести. Король війну замишляє, дівки, жінки зоставляє, самих хлопців забірає. 147. Нехай кріваве забірає. Забірай турка! бий турка! Він же мене підмовляє і з собою забірає. Всього світу не забереш. — в нево́лю. Брать въ плѣнъ. — в москалі́. Брать въ солдаты. Хлопців в москалі забрали. — силу. Пріобрѣтать значеніе, вліяніе. Таку силу забрали запорожці. 2) Перегораживать, перегородить стѣною.
Замовни́й, -а́, -е́ Заговоренный. Ой у тебе, отамане, замовна рушниця.
Звоно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ звонок. 2) мн. Раст. Campanula sibirica.
Мозольо́ваний и мозольовий, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. Щирая праця мозольованая.
Невкміту нар. Не въ примѣту, не замѣтилъ. Невкміту мені — чи вони били його, чи ні: чув тілько, що кричало щось, а нічого не бачив.
Отелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Отелиться. Корова отелиться.
Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю.
Українонька, -ки, ж. Ум. отъ україна.