Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробоєць

Пробоєць, -йця, м. Пробойникъ. Херс. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБОЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБОЄЦЬ"
Валашал, -ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Довге́ла, -ли, довге́ля, -лі, об. = Довгаль 1. Черном.
Заку́та, -ти, ж. Канура, хлѣвъ. Сім закут, одна свиня. Ном. № 11789.
Затока́рити, -рю, -риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика. Кіевск. у.
Обтрушувати, -шую, -єш, сов. в. обтруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Чуб. V. 545. Обтрусіть і порох із під ніг ваших. Єв. Мр. VI. 11. 2) Обсыпать, обсыпать. Обтрусив табакою сорочку.
Порепатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться.
Присиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приси́лити, -лю, -лиш, гл. Привязывать, привязать. Взяв він Марієньку за білу рученьку, присилив до сосни, до сосни плечима. Гол. І. 163. Я присилив кониченька до дубонька зеленого. Гол. І. 22.
Рінь, ріні, ж. Крупный песокъ, гравій. Камен. у. Гол. Од. 62. Рінь відається їй в нозі. Гол. III. 197.
Щадниця, -ці, ж. Сберегательная касса.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОБОЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.