Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробілуватий

Пробілуватий, -а, -е. Бѣловатый. Пробілуваті вовки зімою. Конст. у. У того хлопця на голові волосся було пробілувате, наче зовсім біліє. Верхнеднѣпр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБІЛУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБІЛУВАТИЙ"
Грюк IІ, -ку, м. Стукъ, грохоть. Ні стуку, ні грюку. Ном. № 8988.
Ладан, -ну, м. Ладонъ. Чорт ладану боїться. Ном. № 197. на ладан дихати. Быть близкимъ къ смерти. Ном. № 8222. Ум. ладанець. Купила свічечку, ладанцю, пришила додому та й накадила у хаті. Мнж. 104.
Мазя́р, -ра́, м. Продавець дегтя. Вх. Лем. 433.
Підтоки, -ток, ж. мн. Бревно, соединяющее переднюю часть воза съ задней. Рудч. ЧП. 249. Чуб. VII. 402. Kolb. I. 66. Полудрабки все грабові, а підтоки все кленові. Н. п.
Пороспірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и роспе́рти, но во множествѣ.
Признакомитися, -млюся, -мишся, гл. Познакомиться. Я таки вам радитиму з Меласею признакомитися, бо вона розумна дівчинка. МВ. ІІІ. 136.
Пустельниця, -ці, ж. Пустынница. О. 1862. VIII. 14.
Сцикуха, -хи, ж. Та, которая часто мочится.
Терканистий, -а, -е. = тарканистий. Вх. Зн. 68.
Шоломок, -мка, м. = шеломок. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОБІЛУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.