Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробілуватий

Пробілуватий, -а, -е. Бѣловатый. Пробілуваті вовки зімою. Конст. у. У того хлопця на голові волосся було пробілувате, наче зовсім біліє. Верхнеднѣпр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБІЛУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБІЛУВАТИЙ"
Безхитрий, -а, -е. Безхитростный, наивный.
Вітролетень, -тня, м. Предметъ, легко разлетающійся по вѣтру. (Богдана лях) спалив на вітролетень-прах. К. Дз. 101.
Водніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться водянистымъ.
Козачизна, -ни, ж. = козаччина. Не вернеться козачизна, не встануть гетьмани. Шевч. ІІ. 2.
Озирнути, -ся. Cм. озирати, -ся.
Олінь, -ня, м. = олень. Олінь лісний, бігун бистрий, а людей боиться. Гол. І. 376. Ум. олінець.
Подопроваджувати, -джую, -єш, гл. Довести (во множествѣ).
Свекрухна, -ни, ж. = свекруха. Грин. III. 306.
Скулитися, -люся, -лишся, гл. Съежиться. Як пес скулився. Чуб. V. 1147.
Хорявий, хорячий, -а, -е. Болѣзненный. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОБІЛУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.