Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Лізе в вічі мов оса. Довго, довго козаченька вічми провожала. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки.
Ло́пать, -ті, ж. 1) Лопасть весла. 2) = лотай.
Ме́ндлик, -ка, м. Ум. отъ мендель.
Озизти, -зну, -неш, гл. Обрюзгнуть. Дитина озизла.
Пастая, -таї, ж. Раст. Lunaria rediviva L.
Повідслужувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и відслужити, но во множествѣ.
Сапальник, -ка, м. Полольщикъ.
Универсал, -лу, м. Правительственное письменное распоряженіе или объявленіе (отъ гетмана, полковника), адресованное къ правительственнымъ учрежденіямъ или народу. Жодного универсалу такого до міщан і поспільства не писали.
Цабатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться.
Щипати, -па́ю, -єш, гл. Щипать. Правда так, гусарин! — казав Радюк, щипаючи за щоку свого Павлика. Щипає-ламає зелений виноград. Вибігала.... прудка коза, щипала травицю. Кинув не палку, уб'ю не галку, щиплю не пірря, їм не м'ясо.
