Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробілуватий

Пробілуватий, -а, -е. Бѣловатый. Пробілуваті вовки зімою. Конст. у. У того хлопця на голові волосся було пробілувате, наче зовсім біліє. Верхнеднѣпр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБІЛУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБІЛУВАТИЙ"
Витягом нар. 1) Протяжно. 2) — їхати. Цугомъ ѣхать.
Ворухнутися, -нуся, -нешся, гл. Шевельнуться. Не зна Марко, як в колисці часом серед ночі прокинеться, ворухнеться, то вона вже скочить і укриє й перехристить. Шевч. 105.
Дорі́кливий, -а, -е. Укоризненный.
Зава́блювати, -люю, -єш, сов. в. зава́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить.
Заску́бувати, -бую, -єш, гл. = заскубати.
Нашевкатися, -каюся, -єшся, гл. Налѣзть, найти толпой (о людяхъ). Сим. 176.
Пачкарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься контрабандой.
Підслухати Cм. підслухувати.
Платтяниця, -ці, ж. Одѣвающаяся въ платье. Г. Барв. 48.
Стрій, -рою, м. Костюмъ, нарядъ. Ном. № 11154. Гол. IV. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОБІЛУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.