Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провідник

Провідник, -ка, м. Проводникъ; руководитель. Мил. Св. 54. Ой дай мені провідника, рідного братіка. Н. п. Ум. провідничок. Ой дай мені провідничка хоч братчика. Мил. Св. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВІДНИК"
Заскоро́дити Cм. заскороджувати.
Зи́чний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Матю́к, -ка, м. Брань въ мать. матюки гнути. Ругаться по матери.
Позгодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ). Діток позгодовували і худоби придбали. Г. Барв. 8.
Праве нар. Почти. Сим. 216. Праве забули, що й єсть вона на світі. Сим. 222.
Предок, -дка, м. Предокъ. З предків хазяїн. Мнж. 67. Ви, жидове, Христа замучили. — Не ми, Маріє, то наші предки. Чуб. III. 353. Cм. предків'я.
Пришлий, -а, -е. Будущій. О. 1861. XI. Св. 36, 60. Дай нам, Боже, добре проживати цей рік і на пришлий в добрім щасті панувати. Чуб. ІІІ. 28. Пришле життя. О. 1862. IV. 104.
Спадковий, -а, -е. Наслѣдственный. Вподобала я в простій козачці спадкову пиху своїм поважним родом. Г. Барв. 425.
Троста, -ти, ж. Родъ накожной болѣзни у лошадей: растрескивается кожа и сочится изъ ранки кровь, которая также называется троста. Полт.
Храмовий, -а, -е. Храмовой. Храмовий празник. Стор. II. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.