Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провідник

Провідник, -ка, м. Проводникъ; руководитель. Мил. Св. 54. Ой дай мені провідника, рідного братіка. Н. п. Ум. провідничок. Ой дай мені провідничка хоч братчика. Мил. Св. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВІДНИК"
Бердо! меж. Крикъ сельскихъ сторожей ночью, въ родѣ: слушай! Шейк.
Ватажник, -ка, м. Пастухъ овецъ. Уже з села ватажники ватагу гнали. Шевч. 517. Ватажник пас вівці. Рудч. Ск. II. 50.
Затиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зати́хнути, -хну, -неш, гл. Затихать, затихнуть. Затихло все... Тілько дівчата та соловейко не затих. Шевч. 395.
Нівечити, -чу, -чиш, гл. 1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить. Ном. № 10779. 2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Г. Барв. 109. Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган. Котл. Ен. V. 32.
Озьмінь = узьмінь. Козелец. у. Слов. Д. Эварн.
Помітуха, -хи, ж. Выметальщица. Пожеланіе новорожденной на крестинахъ: Щоб щасна, красна, довголітня... щоб помітуха і помазуха, і швачка, і прачка, і пряха. Мил. 27. Ум. помітушка.
Розвірити, -рю, -риш, гл. Раздать въ долгъ. Розвірив шинкарь у позичку рублів сто. Костантиногр. у.
Роспасати, -саю, -єш, гл. Распоясать.
Роспачливий, -а, -е. Отчаянный. Уже в хаті ридання голосне та гірке роспачливе. МВ. ІІ. 142.
Утікачка, -ки, ж. Бѣглянка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.