Дові́льно нар. 1) Всѣмъ доступно для пользованія. 2) Въ достаточномъ количествѣ. Тут таки й на землю довільніш, та й хлопцям буде кращий заробіток. 3) Произвольно. Він поводиться собі довільно, — як заманеться йому.
Докрути́ти Cм. докручувати.
Жартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шутить. З Богом нічого жартувати. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. 2) Проявлять любовныя ласки. Жартувала дівчина до зорі, поки стало видно вже на дворі: «Іди, іди, козаченьку, додому, не хвалися, серденько, нікому. Коли любиш — люби дуже, а не любиш — не жартуй же! Стала вона ночувать коло його, він давай з нею жартувать.
Намолоти́тися, -лочу́ся, -тишся, гл. Намолотиться.
Насища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл. 1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. Дірявого мішка не наситиш. 2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили.
Острокольний, -а, -е. Остроконечный. Острокольний лом.
Самбірка, -ки, ж. Раст. Salix purpurea L.
Фурнути, -ну, -неш, гл. = фуркнути. Качка... фурнула.
Ходовик, -ка, м. Рыба, идущая вверхъ по рѣкѣ метать икру.
Шипкати, -каю, -єш, гл. О птицахъ: хрипло кричать, чирикать. Ґотур шипкає.
