Гругу́рати, -раю, -єш, гл. = Мурчати.
Гуркоті́й, -тія́, м. Стучащій, неспокойный человѣкъ.
Ґе́льґів, ґова, м. Орудіе древосѣковъ въ родѣ топора, у котораго вмѣсто широкаго лезвія подобіе птичьяго клюва внутрь загнутаго. Части: деревянное топори́ще, обу́х, па́зухи (стѣнки отверстія для топорища), фавда — четырехгранный клювъ съ дзюбко́м на концѣ; отъ удара дзюбок впивается въ конецъ бревна, которое древосѣкъ потомъ тащитъ, держа за топорище.
Забайду́же нар. = байдуже. А як він випас нам луки, мак те забайдуже?
Заглеме́дзок, -дзка, м. Грубо сдѣланный предметъ. Воно таке, ніщо: заглемедзок.
Загні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться. Ой загнівався мій миленький без причини на мене.
Зопочинок, -нку, м. = спочинок. Чорним очам спання нема, ніжкам зопочинку.
Отоплювати, -плюю, -єш, сов. в. отопи́ти, -плю́, -пиш, гл.
1) — що. Отапливать, отопить. Отоплюю диявольську корчму.
2) — кого. Доставлять, доставить отопленіе для кого.
Садівничити, -чу, -чиш, гл. Заниматься садоводствомъ.
Чукикати, -каю, -єш, гл. = чукати.
