Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провинник

Провинник, -ка, м. Виновникъ, провинившійся. Провинників-парубків посадили в холодну. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВИННИК"
Возовик, -ка, м. Ломовая лошадь.
Зажалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Пожалѣть. Не зажалієш батька в наймах. Мир. ХРВ. 343.
Куховарити, -рю, -риш, гл. = кухарити. А ви думаєте, що нас в институті не вчили куховарити? Левиц. Пов. 128.
Мозольо́вий, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. Рудч. II. 173. Щирая праця мозольованая. Ном. № 9982.
Натяк, -ку, м. Намекъ. Чуб. II. 561. Ном. № 5700.
Півгодний, -а, -е. = піврічний. Півгодний білет. Черк. у.
Посуконний, -а, -е. Состоящій изъ чистыхъ шерстяныхъ нитокъ (о сукнѣ). Гол. Од. 55. Посуконне сукно. Н. Вол. у.
Проривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прорити, -рию, -єш, гл. Прорывать, прорыть. «Одчини, луплене теля!» — Не 'дчиню. — «Ну, носом прорию». Рудч. Ск. І. 40.
Трактиїрник, -ка, м. = трахтирник. Гн. II. 141.
Чвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Четвертовать. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй. Борз. у. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Лукаш. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.