Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провинник

Провинник, -ка, м. Виновникъ, провинившійся. Провинників-парубків посадили в холодну. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВИННИК"
Архи́в, -ва, м. и архи́ва, -ви, ж. Архивъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Бачити, -чу, -чиш, гл. 1) Видѣть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Метл. 21. бач! Вишь, вотъ. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. Котл. Ен. І. 16. 2) Думать, полагать. Угор.
Глухнути, -ну, -неш, гл. Глохнуть.
Гробоко́п, -па, м. Гробокопатель. Пятигорск. окр.
Дорі́д, -ро́ду, м. Урожай.
Досто́тній, -я, -є. Точь въ точь, совершенно похожій.
За́водь, -ді, ж. Заливъ. Левч. 42.
Занего́дитися, -диться, гл. безл. Наступить дурной погодѣ. Занегодилось: все дощ та дощ. Черк. у.
Котко, -ка, м. Котись. Продрав котко стелю. Грин. III. 492. За що його дурно бить? Котко буде молотить. Мил. 44.
Розвередуватися, -дуюся, -єшся, гл. Раскапризничаться. Мир. ХРВ. 33. Розвередувались (люде). Кв. II. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.