Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провакувати

Провакувати, -ку́ю, -єш, гл. Пропустить, потерять (время). А бери лиш ціпа та будемо молотити, а то й день так провакуємо. Грин. II. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВАКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВАКУВАТИ"
Білокопитий, -а, -е. Съ бѣлыми копытами, бѣлокопытый. Кінь білокопитий. Гн. І. 164., Ум. білокопитенький.
Губрі́й, -рія, м. = Губань. Конотоп. у. Губрієм прозвано його за те, що був вельми багатий і добре губатий. Г. Барв. 448. Ув. Губрія́ка. Аф. 370.
Здогада́ти, -ся. Cм. здогадувати, -ся.
Кожом'яцький, -а, -е. Кожевницкій.
Кус, -са, м. 1) Кусокъ. Не тягни, Ониську, уса до Іванового куса. Ном. Перший кус усьому голова. Ном. № 11964. 2) Немного. Желех. Іде Сава з України, юж кус засмутився. Гол. II. 123. ні кус. Ничего; ни мало. Ні кус не помогло. Вх. Зн. 41.
Набрі́вник, -ка, м. Дѣвичій головной уборъ изъ краснаго или чернаго плису или бархату, также изъ парчи, — родъ широкаго обруча, расширеннаго спереди, охватывающаго голову. Лохв. и Гадяц. у. Сл. Д. Эварн.
Падичій, -чія, м. Водопадъ. Мнж. 188.
Помлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. помліти, млію, -єш, гл. 1) Обомлѣвать, обомлѣть. Моє серденько мліє, мліє, помліває. Чуб. V. 403. Болить животочок, все тіло помліло. Чуб. V. 263. Усі помліли: «Се він, — кажуть, — збожеволів». Г. Барв. 210. 2) Вспотѣть, обезсилѣть отъ жары. Буйволи на сонці помліли. Драг. 2.
Укландатися, -даюся, -єшся, гл. Улечься (спать) — презрительно.
Уклопочаний, -а, -е. Озабоченный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВАКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.