Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провина

Провина, -ни, ж. Вина, проступокъ. АД. II. 62. За яку провину у холодну посадили його? Н. Вол. у. То се вони караються у його за провину, за гордощі без міри. К. Іов. 79. Ум. провинка, прови́нонька. А за тоту провиноньку Бог би тя скарав. Гол. І. 294.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВИНА"
Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова. Ном. № 8110.
Гони́ти, -ню́, -ниш, гл. = Гнати. Людей гонили силою на присягу. ЗОЮР. І. 137. Пророків вони вбиватимуть та гонитимуть. Єв. Л. XІ. 49.
Двійча́стий, -а, -е. Раздвоенный. Тобі любіща моя псальма, ніж віл на жертву круторогий, ніж тук його серед багаття, і в ратицях двійчастих ноги. К. Псал. 157.
Клопотія, -тії, ж. = клопота. Камен. у.  
Лега, -ги, об. Лежебокъ.
Пообляпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обляпатися, но о многихъ.
Поодц.. Cм. повідц..
Попригадуватися, -дуємося, -єтеся, гл. Вспомниться (во множествѣ). Усе попригадувалося, що колись було. Лубен. у.
Провалина, -ни, ж. Яма, гдѣ провалилась земля, пропасть. Засипати.... провалину. Левиц. І. 279. Декотрі позлазили вниз, поховались меж купами каміння, попритулювалися до провалин. Левиц. І. 90. Земля завалилась.... спустили в ту провалину. Чуб. II. 208.
Шахрайський, -а, -е. Мошенническій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.