Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провина

Провина, -ни, ж. Вина, проступокъ. АД. II. 62. За яку провину у холодну посадили його? Н. Вол. у. То се вони караються у його за провину, за гордощі без міри. К. Іов. 79. Ум. провинка, прови́нонька. А за тоту провиноньку Бог би тя скарав. Гол. І. 294.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВИНА"
За́тичка, -ки, ж. 1) Пробка, то, чѣмъ закупориваютъ, затыкаютъ. Чоловік скоренько заткнув пляшку, перехрестив затичку, та знов у воду. Ном. № 1254. 2) Цвѣтокъ, который втыкается въ волосы дѣвушекъ для украшенія. Вх. Зн. 20.
Кебетливий, -а, -е. Способный, даровитый, талантливый. Дуже кебетлива дитина. Харьк. г.
Колосистий, -а, -е. Колосистый. Широке, поле, жито густеє,... колосистее, ядренистеє. Чуб. III. 385. Хвилюються жовті ниви житом колосистим. К. Досв. 6.
Коськати, -каю, -єш, гл. Призывать лошадь крикомъ: кось-кось!
На́глість, -ости, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. Желех.
Неситий, -а, -е. Ненасытный. Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели. Шевч.
Облудно нар. Лицемѣрно, притворно.
Осягнення, -ня, с. Достиженіе. Осягти. Cм. осягати.
Полиняти, -ня́ю, -єш, гл. Полинять, поблекнуть. Полиняла стрічка, брови полиняють. Шевч. 12.
Розгниватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розгни́тися, -ниюся, -єшся, гл. Загниваться, зашиться. Розрубав ногу наче й не дуже, а тепер гляньте, як розшилася. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.