Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить.
Кобилиця, -ці, ж.
1) Кобыла. Він нанявся в єї... три кобилиці пасти.
2) Козлы, подпорки, подмостки.
3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ.
4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры.
5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня.
6) мн. Перила. Лохвиц. и Гадяч. у.
7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ.
Корч, -ча, м.
1) Пень.
2) Кусть. Тілько при долині дви корчі калини. Ум. корчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу.
Покусати, -са́ю, -єш, гл. Покусать. Собаки злі, покусають.
Полохкий, -а́, -е́ = полохливий. Кінь полохкий.
Поприкручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и прикрутити, но во множествѣ.
Солодити, -джу, -диш, гл. 1) Подслащать. 2) Услаждать. Став солодити свою думу гульнею. 3) Въ игрѣ въ солодю́чку — бить палкой по направленію къ партнеру сви́нку (шаръ деревянный или иной). 4) Заниматься онанизмомъ.
Талант, -ту, м. Талантъ, дарованіе.
Хворота, -ти, ж. = хвороба. Не дішов багатий до своєго двора, перестріла богача сильная хворота.
Хрусткий, -а, -е. Ломкій, хрупкій.
