Бризкатися, -каюся, -єшся, гл. Брызгаться.
Достарча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Доставлять. Коням достарчали вволю сіна й вівса.
Неофит, -та, м. Неофитъ. Не неофит новий, а апостол великого Христового слова.
Обрідчастий, -а, -е. = обрідкуватий. Оця пшениця густа та хороша, а ця обрідчаста.
Перло, -ла, с. Жемчугъ; перлъ. На шиї мала низку перел. Сльози, як перло. А сльози мов перло сиплються мені на руки. Були коралі — та пішли далі, були перли, та ся стерли. Зуби — коби перли чисті.
Плетянка, -ки, ж.
1) Огороженный источникъ (криниця).
2) Сплетенная изъ соломы лента, изъ которой сшивается потомъ шляпа.
Повинен, -нна, -не = повинний. Скарай, Боже, хто з нас винен, хто не любить, як повинен. Я царь — ти повинен мене слухати.
Повідтягати, -га́ю, -єш, гл. Оттащить (во множествѣ).
Хилити, -лю, -лиш, гл. !) Клонить, наклонять, склонять. Куди хилить вітер, туди й гілля гнуться.
2) — горі́лку, чарку. Выпивать. Яким хилив иноді горілку незгірше свого дядька Охріма. Хилила таки добре чарку за чаркою.
Шпаківський, -а, -е. Относящійся къ скворцу.
