Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попряди

Попряди, -дів, мн. = попрядки. Прийде до її кума на попряди. О. 1862. І. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРЯДИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРЯДИ"
Випороти Cм. випорювати.
Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Вінця, -нець, с. мн. 1) Края посуды. 2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ. Вас. 180.
Печарка, -ки, ж. = печериця. Угор.
Порозмокати, -ка́ємо, -єте, гл. Размокнуть (во множествѣ).
Прикопати, -ся. Cм. прикопувати, -ся.
Розіслати I, -шлю́, -леш, гл. см. розсилати.
Стрижай, -жая, м. = стрижій 2. Стригти (вівці) приходять стрижаї з слобід. О. 1862. V. Кух. 33.
Хованка, -ки, ж. 1) Спрятъ. У мене добра хованка єсть, — заховаю, то ніхто не знайде. Н. Вол. у.
Чеснути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чесати 1. Тільки раз чеснула гребінцем, а він і переломивсь. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРЯДИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.