Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поремствувати

Поремствувати, -вую, -єш, гл. Пороптать, быть въ претензіи. Найпаче просю, не поремствуйте на мене, що є приказки два рази надруковані. Ном. Од. Вид. VI.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРЕМСТВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРЕМСТВУВАТИ"
Беку (неск.?) Дѣтск. Гадость, дермо, грязь. Вх. Лем. 391.. Cм. бека.
Владати, -даю, -єш, гл. Обладать, владѣть. Князі Вішневецькі владали на Україні великими маєтностями. Стор. Владав трохи не половиною земель українських. О. 1861. X. 136.
Гу́сельня, -ні, ж. = Гусельниця. Подольск. г.
Катержний, -а, -е. = каторжний. Уже вона мені отут сидить в печінках, ся річка катержна. Греб. 388.
Лемну́ти, -ну, -не́ш, гл. 1) Удалиться, отступить. Желех. 2) Стибрить, стащить. Так то він її лемнув, як був тут. Брацл. у.
Лозяни́к, -ка, м. Корзинка изъ лозы.
Невдячниця, -ці, ж. Неблагодарная. Нащо ж, невдячнице, на льос нарікати? Чуб. V. 172.
Ображати, -жа́ю, -єш, сов. в. образити, -жу, -зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.
Пустий, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. Федьк. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. Грин. III. 259. 3) Ненужный, безполезный. Вх. Зн. 57. Пусте зілля. Сорная трава. Вх. Зн. 57.
Хвалощі, -щів, ж. Похвальба. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРЕМСТВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.