Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порачити

Порачити, -чу, -чиш, гл. Въ пѣснѣ: ущипнуть (о ракѣ). Трохи мене рак не поранив. МУЕ. І. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАЧИТИ"
Блиска, -ки, ж. Трясогузка, Motacilla ripivaga. Вх. Уг. 227.
Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
До́сі нар. 1) До сихъ поръ, до этой поры. Чужі люде полуднують, ми й досі не їли. Мет. 321. 2) Уже, въ настоящее время. Та годі сидіти та пора летіти, досі плачуть та маленькії діти. Мет. 257. Я думав, що досі вже й пороблено все. 3) До сего мѣста.
Замі́ський, -а, -е. Загородный.
Лепеха́, -хи, ж. 1) Раст. Аиръ, Acorus calamus. Также жидівська лепеха. ЗОЮР. І. 109. 2) Раст. Scirpus sylvaticus. ЗЮЗО. І. 135.
Напаску́дити, -джу, -диш, гл. Нагадить, напакостить; испражниться. Наклав-наклав, напаскудив, ледве сопе. Ном. № 14280. Шось на току напаскудило. Мнж. 123.
Повнонька, -ки, ж. Ум. отъ повни́ця.
Покришище, -ща, с. ув. отъ покришка. Грин. II. 163.
Польщизна, -ни, ж. Польская народность, польскій языкъ, духъ. Велику робить нам він (М. Вовчок) підмогу, очищаючи смак рідної мови од польщизни. К. (Хата, XIV). Навчили ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописи писати. К. Дз. 16.
Сухендувати, -ду́ю, -єш, гл. Шутливо то-же, что и секундувати. Фр. Пр. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРАЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.