Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попружка

Попружка, -ки, ж. 1) Ум. отъ попруга. 2) То-же, что и окрайка, узкій шерстяной поясъ у женщинъ. Шух. І. 132, 123. Kolb. І. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРУЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРУЖКА"
Ара́бка, -ки, ж. Арабская женщина. Желех.
Бовгарь, -ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ. Шух. І. 189.
Бросток, -тка, м. Отпрыскъ, отростокъ. К. (Желех.). Ум. бросточок.
Буботати, -бочу, -чеш, гл. Ворчать. Медвідь бубоче. Вх. Зн. 34.
Лазня, -ні, ж. 1) Баня. Лазня в калу стоїть та людей миє. Ном. № 11285. Гаряче як у лазні. Ном. № 14038. 2) Низенькая хижина съ маленькимъ входомъ, куда можно только пролѣзть. Хата — так неначе лазня. — Що ж се — лазня? — Кажуть, що є такі дикі люде, що у їх у землянках, чи в курінцях нема дверей, а дірка, і туди лазять рачки. Оце тобі й буде лазня. Кіевск. у. 3) Яма для сохраненія хлѣба въ зернѣ. Ум. лазенька. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Ном. № 13296.
Поголосити, -шу́, -сиш, гл. Поплакать.
Покумитися, -млюся, -мишся, гл. = покуматися.
Пропихач, -ча, м. Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ того-же имени. Чуб. III. 97.  
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Удар, -ру, м. Ударъ. Завтра вже недолі злої звалить тебе вдар. Млак. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРУЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.