Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попряник

Попряник, -ка, м. Медовый пряникъ. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРЯНИК"
Басавринок, -нку, м. = басаринок 1. О. 1862. V. 109.
Загну́здувати, -дую, -єш, сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Пінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Ном. № 10236. Вона сіла на його, загнуздала його. Рудч. Ск. І. 53.
Ле́мзати, -заю, -заєш, гл. Медленно ѣсть.
Полестатися, -таюся, -єшся, гл. Поплестись. Як би потепліло, — полесталась би я по доріжці, а то зіма отся ізнудила та ізсушила мене. Черн. Губ. Вѣд. 1853, стр. 61.
Постування, -ня, с. Пощеніе.
Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ. 2) Членъ городскаго или сельскаго управленія. Харьк.
Струсонути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. Громом Турещину струсонули. К. ЦН. 222.
Терсувати, -сую, -єш, гл. Не беречь (вещей), истаскивать. Усе в тебе під ногами, терсуєш. Конст. у.
Трепотатися, -чуся, -чешся, гл. = трепетатися. Вінок-трепіток.... ней ся трепоче. Гол. II. 56. І кужілка трепочеться, мені прясти не хочеться. Рк. Макс.
Тройко числ. Трое. Ум. тро́єчко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.