Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поранити

Поранити, -ню, -ниш, гл. Ранить, изранить. Єв. Л. XX. 12. Ти мене поранила дуже. Рудч. Ск. І. 53. Положив на місті чоловіка зо три, а деяких поранив. Драг. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАНИТИ"
Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье. Вх. Лем. 396.
Дрегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дремнути. А наймит справді мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги. Г. Барв. 198.
Жа́йворонник, -ка, м. Клѣтка для жаворонковъ. Харьк.
Збри́зкати, -каю, -єш, гл. Побрызгать.
Златкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Покрыть многими заплатами. Уся свитина була златкована чорними і рудими латками. Г. Барв. 21.
Крайник, -ка, м. В нашого пана, пана крайника, писано, ей писано, злотом му терем ткано. АД. І. 44.
Набо́ристий, а, е. Наборный. Над ліжком висіло набористе сідло. Стор.
Послати I, -ся. Cм. посилати, -ся.
Убиясник, -ка, м. = обаясник. Вовки їх (чортів) їдять.... Ото й кажуть: «вовк ззів убиясника». Драг. 44.
Щебетнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ щебетати. Дай водиці напитися, дівчино хороша! — Та чому ні, — щебетнули, — ось вода погожа. Млак. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.