Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поранити

Поранити, -ню, -ниш, гл. Ранить, изранить. Єв. Л. XX. 12. Ти мене поранила дуже. Рудч. Ск. І. 53. Положив на місті чоловіка зо три, а деяких поранив. Драг. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРАНИТИ"
Богобійність, -ности, ж. Богобоязливость.
Вавцір, -ра
Започи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдохнуть.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Шух. І. 202. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили. Шух. І. 198.
Козуря, -рі, м. Ум. и ласк. отъ козак. Лучче б, козурю, могли мої очі на потилиці опити, так би я міг із-за річки Висли на Україну поглядати. Макс. (1849). 77.
Недолужність, -ности, ж. Безсиліе, слабость.
Підібрати, -ся. Cм. підбірати, -ся.
Ся мѣст. 1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла. Ном. № 8655. 2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Н. п. Згадав, ся зволив та й удоволив. Ном. як ся маєш? Какъ поживаешь?
Утискач, -ча, м. Притѣснитель, угнетатель. Шейк.
Часунка, -ки, ж. Корова, своевременно случившаяся съ племеннымъ быкомъ. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.