Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попручатися

Попручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Побарахтаться. Попручався, поки й вирвався.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРУЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРУЧАТИСЯ"
Бовкало, -ла, с. 1) Языкъ у колокола. 2) Глупый болтунъ.
Горта́нка, -ки, ж. = Горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57.
Деревни́к, -ку́, м. Раст. Lonicera. Шух. І. 20. Achillea. Шух. І. 20. — білий. = Деревій. Шух. І. 21.
Ді́нниця, -ці, ж. Огорожа. I. 73, 76, 187.
Жерсти́на, -ни, ж. Листь жести. Ум. жерсти́нка.
Левиний, -а, -е. = лево́вий. О Боже! потрощи їм зуби, кріваві щелепи левині! К. Псал. 132.
Переговоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. переговори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Повторять, повторить сказанное. Та моє ділечко переробляють, та моє словечко переговоряють. Мил. 202. 2) Осиливать, осилить въ разговорѣ. Не говоріть, що він — «жива премудрість, хиба сам Бог його переговорить». К. Іов. 70. Тебе, дівчино, як я бачу, і за рік не переговориш і за два не переслухаєш. МВ. І. 39. 2) Только сов. в. Проговорить, сказать. Чуб. II. 47. Він отто переговорив та й край, — більш нічого й не промовив. Верхнеднѣпр. у. Як переговоримо свої речі, дак і ти скажи що. Г. Барв. 328.
Піддавати, -даю́, -єш, сов. в. піддати, -дам, -даси, гл. Помогать, помочь приподнять тяжесть. Мнж. 127.
Пообхвачувати, -чую, -єш, гл. = пообхоплювати.
Спалахнути, -хну, -неш, гл. Вспыхнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРУЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.