Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попряхи

Попряхи, -рях, ж. мн. Дневныя собранія дѣвушекъ въ досвітчаній хатѣ, безъ участія парней, для пряденія и другихъ работъ; бываютъ послѣ 1 октября. Мил. 61. Приходь до мене на попряхи. КС. 1883. XII. 698. Після Миколи не виходила ні на досвітки, ні до кого на попряхи. Мир. Пов. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРЯХИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРЯХИ"
Бодро нар. Бодро. Кв.
Гармашний, -а, -е. Артиллерійскій.
Згорну́ти, ся. Cм. згортати, -ся.
Недбайливо нар. = недбало.
Підлепчастий, -а, -е. Узкій, тѣсно обхватывающій. Підлепчасті штани. Пирят. у.
Пожахати, -ха́ю, -єш, гл. Попугать.
Порохнавіти, -вію, -єш, гл. 1) Истлѣвать, обращаться въ труху. 2) Обращаться въ пыль. Земля порохнавіє. Камен. у. 3) Гнить. У чоловіка зуби порохнавіють. ЕЗ. V. 183.
Розварня, -ні, ж. Лѣнивая женщина. Вх. Лем. 461.
Ростоньки гл. ум. отъ рости. Ростоньки в костоньки. Мил. 36.
Ткаха, -хи, ж. = ткаля. Чуб. IV. 118.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРЯХИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.