Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попужнути

Попужнути, -жну, -не́ш, гл. Пугнуть. Як уже пужнули драпіжників, вона поруч з батьком на диво билась з ворогами. Стор. МПр. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУЖНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУЖНУТИ"
Ґурґу́ла, -ли, ж. = Ґорґоля. Вх. Лем. 408.
Обстановити, -влю́, -виш, гл. = обставити. Мет. 146.
Оханутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Оханувся та за діло взявся. Мкр. Н. 40. Оханись, Господь з тобою. Мир. ХРВ. 52.
Покмітливий, -а, -е. Замѣтливый, примѣтливый. Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова. Канев. у.
Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Попереваблювати, -люю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Сіточка, -ки, ж. Ум. отъ сіть.
Скупиндя, -ді, м. = скупердя. Котл. Ен. IV. 14.
Тверезісічко нар. = тверезісінько. Желех.
Хмарник, -ка, м. Колдунъ, управляющій тучами. МУЕ. ІІІ. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПУЖНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.