Досто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. досто́яти, -то́ю, -їш, гл. 1) Достаивать, достоять. І в церкві достояла мов спокійна. 2) Дозрѣвать, дозрѣть. (Конопелькам) не дали вітри да достояти.
Кливак, -ка, ж. Клыкъ.
Коїти, -ко́ю, -їш, гл. Дѣлать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. Лихо коїти.
Папірник, -ка, м. Бумажный фабриканта, торговецъ бумагой.
Сваркий, -а́, -е́ Сердитый, бранчивый. Ну та й сваркий же твій командир.
Смеречнюк, -ка, м. пт. Fringilla (Pinicola) enucleator.
Соннивий, -а, -е. = сонливий. Я хоч соннивий, та все таки раніше встав. Невістка соннивая, дрімливая.
Табачників, -кова, -ве Относящійся къ табачнику, принадлежащій ему.
Тікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Бѣжать, убѣгать. Тікають не від калача, а від бича. 2) Тікай! Уходи, прочь! А тікай, бо мені сюди треба. Геть, тікай собі! Тікай з моїх очей!
Фірман, -на, м. = фурман.
