Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порекло

Порекло, -ла, с. Прозвище, прозваніе. Шух. І. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРЕКЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРЕКЛО"
Ворожіння, -ня, с. Гаданіе, ворожба.
Жа́йвороня́чий, -а, -е. = жайворінячий.
Погідливий, -а, -е. Благопріятный, хорошій (о погодѣ). Погідливі дні. Н. Вол. у.
Позаплішувати 2, -шую, -єш, гл. То же, что и заплішити, но во множествѣ.
Приджиджулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися. Сим. 182.
Смертяний, -а́, -е́ Смертоносный. Той Тартар смертяний, що пліндруванням дише. К. ХП. 103. Смертяний бій. К. МХ. 27.
Талірчина, -ни, ж. Уничиж. отъ талірка.
Трудячий, -а, -е. Трудолюбивый. Шейк.
Удалий, -а, -е. = уданий. І до діла, і до рала, і до хлопців удана. Мил. 110.
Уряджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. урядитися, -джуся, -дишся, гл. Устраиваться, устроиться. Cм. уряжатися.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРЕКЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.