Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порекло

Порекло, -ла, с. Прозвище, прозваніе. Шух. І. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРЕКЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРЕКЛО"
Белькотня, -ні, ж. Болтовня, лепетъ.
Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть. Желех.
Жень, -ні, ж. Сжинъ, ужинъ. Моєї жені снопів не дали. Канев. у. Жень не пов'язана, покидана гуком лежить. Г. Барв. 233. 2) Снарядъ, посредствомъ котораго взлѣзаютъ на дерево для осматриванія бортей. Радом. у.
Залежа́лий, -а, -е. Залежалый. Залежалий хліб. Мл. л. сб. 175.
Колихатися, -шу́ся, -шешся, [p]одн. в.[/p] колихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка колихається. Н. п. Кладочка така хистка, що вся так і колишеться. 2) Качаться въ люлькѣ. 3) Качаться на качеляхъ.
Машталі́р, -ра, м. Конюхъ; кучеръ.
Неслух'яний, -а, -е. Непослушный.
Плавочок, -чка, м. Ум. отъ плав.  
Роговня, -ні, ж. Въ волынкѣ: рожекъ козы, прикрѣпленный къ концу трубки. О. 1862. V. Кух. 38.
Скоблити, -лю, -лиш, гл. Скоблить, скрести. Скоблити бульбу. Самбор. у. въ Галиц. Вх. Зн. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРЕКЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.