Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попувати

Попувати, -пую, -єш, гл. Священствовать, быть попомъ. При тій церковці попує. К. МБ. X. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУВАТИ"
Брезелія, -лії, ж. = бразолія. МУЕ. I. 175.
Воленька, -ки, ж. Ум. отъ воля.
Кум-кум! меж. Подражаніе крику лягушекъ.
Пошкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати. Пошкутильгав до волости. Черк. у.
Простень, -ні, ж. Нитка на веретенѣ. Шух. І. 148. Вх. Зн. 55.
Сопочити, -чну, -неш, гл. = спочити. МВ. ІІІ. 62.
Спалати, -лаю, -єш, гл. Сгорѣть. Чотирі свічі спалали, поки твою дочку вінчали. Грин. III. 464.
Трилітній, -я, -є. Трехлѣтній. Дає їм трилітню житню солому. Чуб. II. 336. Хай на тебе трилітня трясця!
Ужака, -ки, м. = вужака. Ном. № 12201. ЗОЮР. II. 33.
Штучка, -ки, ж. Ум. отъ штука.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.