Баговіння, -ня, с. Родъ водорослей. І рибалка випливає, несе на сорочку баговіння зеленого. Витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків і жаб. Conferva rivularis.
Вуйко, -ка, м.
1) Ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко.
2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ.
Мірту́к, -ка, м. 1) Родъ ведра, вмѣстимостью около 1 литра, для мѣрянія удоя (у гуцульскихъ пастуховъ). 2) Родъ ковша для набиранія муки.
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Перебгати, -га́ю, -єш, гл. Перегнуть. Пей пояс на двоє перебганий.
Прозірник, -ку, м. Раст. Hypericum quadranqulum.
Риґівниця, -ці, ж. У ткачей: дощечка съ отверстіями для вставки въ нихъ концевъ начиння или блята, когда сквозь послѣдніе пропускаютъ нити основы; риґівниці бываютъ при этомъ подвѣшены.
Струнчити, -чу, -чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна.
Суватися, -ваюся, -єшся, гл. Скользить; ползать. І вни до днесь ся сувают, тоти гади.
Тискавка, -ки, ж. = лускач.
