Визолитися, -люся, -лишся, гл. Выбучиться. Нате й мої штани, — нехай визоляться.
Жалібни́к, -ка́, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться!
Невигідно нар. Неудобно.
Пенарство, -ва, с. Домашній скотъ, вообще домашнее имущество. Нема у мене, щоб хто доглянув і тамтого пенарства. Як перевозився, то привіз дванадцять возів пенарства.
Пітькати, -каю, -єш, гл. О перепелкахъ и коростеляхъ: кричать. Пітькають перепелиці, деркачі.
Порушник II, -ка, м. Раст.: а) Centaurea Marschaliana Spr. б) Chimaphilla umbellata Nut.
Пошанівок, -вку, м.
1) = пошанівка. Як у пошанівку, то рукавиць цих з вас стане на три роки. Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане.
2) Уваженіе. Жиш одна душа у неї мала й ласку і пошанівок.
Прирожденний, -а, -е. 1) Природный, врожденный. Луччий розум прирожденний, як научений. Прирожденна відьма не така злюща, як учена.
2) Рожденный, родной (о сынѣ, дочери). Виходь, мати, з віком стрічать своїх діток: одно дитя прирожденнеє, друге дитя суженеє.
Смутливий, -а, -е. Печальный. Матка Його жалослива стоїть під хрестом смутлива.
Хортунити, -нить, гл. безл. Счастливиться. Хортунило йому, — чоловік і піджився. Не хортунить нашому Іванові.
