Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи.
Кілкий, -а́, -е́ Колючій. Зеленими споришами і кілкими будяками.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. Ум. маноцівничок.
Підтюпцем нар. Бѣгомъ, рысцой. І в ратуш підтюпцем сунулись.
Планка, -ки, ж. Дикое яблоко, дикая яблоня.
Полюбитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Полюбить другъ друга.
2) Понравиться. Полюбиться її він мосці і стане бісики пускать.
Поплатити, -чу́, -тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.
Поштиво нар. Благопристойно, вѣжливо. Нехай же Ївга нічого не росказує та сяде поштиво. Так просить поштиво, що Боже мій!
Привечерітися, -ріється, гл. безл. Смеркнуться.
Пуп, -па, м. Пупъ, пупокъ. Посинів, як той пуп. кричати на пуп. Кричать благимъ матомъ. вона на це й пупа не поривала. Она совсѣмъ не работала въ этомъ дѣлѣ. Ум. пупець, пупок, пупчик. з пупку. Сызмала. Авентій був розбійник з пупку.
