Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попудити

Попудити, -джу, -диш, гл. Погнать. А кум їх так попудив, що тільки куряву підняли.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУДИТИ"
Болещ, -щі, ж. Болѣзнь; переносно: скорбь, огорченія. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зіллє маю, од любощей уміраю. Чуб. V. 58. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі: МВ. ІІ. 172.
Відгром, -му м.? І гроші побрали, і водгрому немає. Ном. № 13213.
Закарлю́ка, -ки, ж. Крючекъ, загибъ. Ум. закарлючка. О. 1862. І. 79.
Картохля, -лі, ж. = картопля. Желех.
Нагада́ти, -ся. Cм. нагадувати, -ся.
Підгрязити, -зи́ть, гл. безл. Сдѣлаться грязно. На дворі підгрязило, не дуже добре їхати. Канев. у.  
Позаморювати, -рюю, -єш, гл. Заморить (многихъ).
Припутень, -тня, м. пт.: а) Дикій голубь; б) подорожникъ, Emberiza Ammer. Вх. Пч. II. 10. Ном. № 10945. Сивий припущень. Левиц. І. 204. Припутень ходе над шляхом. Мнж. 172.
Пристяжання, -ня, с. Притѣсненіе. Пристяжання — от що не дає глянути людім на світ: драчі та неправди усякі. Лебед. у.
Пробійчик, -ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.