Дні́ти, дні́в, гл. безл. Свѣтать. Стало вже дніти, як ми рушили. Іде козак од дівчини — починає дніти. Уже дніє.
Жа́ля, -лі, ж. Жница.
Зробити, -блю́, -биш, гл. 1) Сдѣлать, произвести. Зроби, милий, золоті удила, щоб я твого коня до води водила. Гуси зробили великий крик. — своїм богом. По своему. Не куди й дів ті гроші, а купив дзвін; та вже й тим скривдив громаду, що зробив своїм богом. 2) Повредить кому колдовствомъ. Чоловік з голоду сохне, а дурні брешуть, що це йому зроблено. 3) — волю кому, чию. Исполнить чье желаніе. Ой чумаченьки, ой ви молоденькі, зробіть мою волю. 4) — ла́ску. Сдѣлать одолженіе. Велику ласку лині зроби, послухай. 5) — собі смерть. Наложить на себя руки. Ах волю сими собі смерть зробити, як в багацтві з нелюбом жити.
Калія, -лії, ж. Индиго, синяя краска. Синій як калія. Так було б'є, що під очима як калія синє.
Комета, -ти, ж. Комета. Є зорі, що звуться кометами, або мітлами чи віхами.
Кривобедрий, -а, -е. 1) = кривоклубий.
2) О четырехугольникѣ: косоугольный. Напр. о плотѣ: когда плотъ сплавного лѣса, ударившись о что-либо и скосившись, превратится въ косоугольникъ.
Лінни́шки мн. Скатерти? Посаджу тя за тисові столоньки, за ліннишки тоненькі і за ясні свіченьки.
Перебаранчати, -ча́ю, -єш, гл. Мѣшать, препятствовать. Коли б ви пак сиділи нишком та не перебаранчали (робити).
Сивобородько, -ка, м. Человѣкъ съ сѣдой бородой.
Цинтір, -ру, м. = цвинтарь.
