Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попукач

Попукач, -ча, м. Удодъ (птица). Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПУКАЧ"
Безталанний, -а, -е. Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Шевч. Мої безталанні діточки. Стор. І. 20. Коли мене уродила безталанна мати. Чуб. V. 186.
Видовжувати, -жую, -єш, сов. в. видовжити, -жу, -жиш, гл. Удлинять, удлинить. Желех.
Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл. 1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Грин. ІІ. 147. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов. 2) Усѣвать, усѣять. 3) Просѣвать, просѣять.
Гикати, -каю, -єш, гл. Икать.
Десь-и́нде, нар. Гдѣ-то въ другомъ мѣстѣ. Десь-инде живе, і не побачиш її. Сим.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Перегоріти Cм. перегоряти.
Пуголоватиця, -ці, ж. = пуголовок. Желех.
Токмачка, -ки, ж. У сапожниковъ: инструментъ для приглаживанья каблука. Сумск. у.
Хурувати, -рую, -єш, гл. Извозничать, перевозить кладь. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПУКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.