Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повапити

Повапити, -плю, -пиш, гл. Поштукатурить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАПИТИ"
Бовтач, -ча, м. = бовт 1. Вх. Пч. II. 26.
Гемоняка, -ки, м. Ув. отъ гемон. Желех.
Забараба́нити, -ню, -ниш, гл. Забарабанить. Зробіть барабан та забарабаньте, то він вийде. Рудч. Ск. І. 71.
Закопи́лити Cм. закопилювати.
Колісчатко, -ка, с. Ум. отъ колісча́. 1) Рѣзецъ для тѣста. 2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.  
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Драг. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. Шевч. 123. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме! Камен. у.
Племфа, -фи, ж. = пинхва. Племфи дали. КС. 1882. XII. 625.
Придохлий, -а, -е. Полудохлый.
Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
Форкотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать, много говорить. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВАПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.