Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поважатися

Поважатися, -жа́юся, -єшся, гл. 1) Уважаться. 2)за. Считаться чѣмъ. Ні сама послідня дівка в нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАЖАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАЖАТИСЯ"
Ґа́в'ячий 2, -а, -е. Вороній. Новомоск. у.
Дова́дно нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно. Зміев. у.
Мра́зниця, -ці, ж. Топкое, болотистое мѣсто въ лѣсу. Шух. І. 81.
Наза́втра и наза́втре, нар. Ha слѣдующій день. Назавтра лагодився ярмарок у близькому містечку. Левиц. І. 273. Назавтре, як розвиднило, пійшов до моря. Рудч. Ск. І. 136.
Неґречний, -а, -е. Неучтивый, невѣжливый.
Переполоти Cм. переполювати.
Підмощувати, -щую, -єш, сов. в. підмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Подмащивать, подмостить. І підмощувала, і сама доставала, так яблунька все вгору. Рудч. Ск. II. 52. 2) Подкладывать, подложить.
Пійло, -ла, с. 1) Пойло. 2) Дурной напитокъ вообще.
Покоїк, -ку, м. Ум. отъ покій.
Придержувати, -жую, -єш, сов. в. приде́ржати, -жу, -жиш, гл. Придерживать, придержать. Протиус догнав, Недвига придержав. Рудч. Ск. І. 121. придержати ходу. Умѣрить шагъ, пойти тише. МВ. І. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВАЖАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.