Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повередувати

Повередувати, -ду́ю, -єш, гл. Покапризничать, поприхотничать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕРЕДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕРЕДУВАТИ"
Запа́зушний, -а, -е. О ребенкѣ: грудной. Ще мале дитя, запазушне. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Звістити́ся, -щу́ся, -сти́шся, гл. Узнать. Що нас Бог у купу зводить, вчора я звістився. Мкр. Н. 28.
Перехов, -ву, м. перехо́ванка, -ки, ж. Прятаніе; укрывательство.
Присудник, -ка, м. Состоящій подъ чьей властью, подвластный. А він каже (бачте, присудникам вже своїм): «Іди по воду!» Рудч. Ск. І. 47.
Приторкувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, гл. = приторкати, -ся. Та обливай водою, та примощуй ногою. Грин. III. 329.  
Прутикувати, -ку́ю, -єш, гл. Шить прутик. Кіевск. у.  
Розшморгнути, -ну, -неш, гл. Раздернуть. Розшморгнув калитку. Рудч. Ск. І. 66. Розшморгнув торбинку. Мнж. 60.
Узброювати, -роюю, -єш, сов. в. узбро́їти, -рою, -їш, гл. Вооружать, вооружить.
Чимбарь, -ря, м. и пр. = чинбарь и пр. О. 1862. І. 52.
Чужениця, -ці, ж. = чужаниця. Ве дивись на сльози мовчки: я ж бо з предків чужениця. К. Псал. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВЕРЕДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.