Досвіткува́ння, -ня, с. Пребываніе на досвітках.
Набавля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. наба́витися, -влюся, -вишся, гл. Вдоволь веселиться, — повеселиться. Нім вони ся набавили, штирі свічки спалало.
Окови, око́в, ж. мн. Оковы.
Поголоска, -ки, ж. Слухъ, молва. Скрізь пішла поголоска, що Кармалюк ходить. Десь дзвін лили і пустили таку поголоску. Хиба не чув ти поголоски про чорну раду?
Позаписувати, -сую, -єш, гл. Записать (во множествѣ). Все, що йому трапилося позаписувати на селі. Всіх позаписував.
Пособкати, -каю, -єш, гл. Покричать на воловъ: соб!
Сідатися, -даюся, -єшся, гл. Дѣлать усилія, надрываться. Він було аж відається та регоче.
Стрел, -лу, м. = стрільба. Слухають, а в тій хатці стрел, пук, тріск, крик.
Увертати, -та́ю, -єш, сов. в. увернути, -рну, -неш и увертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Заворачивать, завертывать, завернуть. Бери хусточки, ввертай ніженьки. Виложив з печі хліба, в рядно ввернув.
2) Ввинчивать, ввинтить.
3) сов. в. только въ одной формѣ: ввернути. Обращать, обратить (въ вѣру). Кішку Самійла в щоку затинає, в турецьку віру ввертає.
4) Замѣшивать, запутывать, запутать. Як мені таке терпіти, та він мене буде в такі діла (крадіжка) ввертати.
5) Вставлять, вставить слово отъ себя въ разговорѣ, вмѣшаться въ разговоръ. Мотря, слухаючи їх жартовливу розмову, уверне словце й од себе.
Цаплений, -а, -е. Сумасшедшій. Скаче з переляку, мов цаплене. Цаплений, відчепись. Цаплена ти голова!
