Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побуяти

Побуяти, -буя́ю, -єш, гл. Побуйствовать, погулять. То вже бідний козак розгадає п'ятак, то нельзя по улиці пійти побуяти. АД. І. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБУЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБУЯТИ"
Зостанок, -нку, м. = останок. Мабуть ше здужав би на зостанку віку вам заграти. Гацц. Аб. 65.
Кондак, -ка, м. Кондакъ. Тропарі з кондаками. Ном.
Коправий, -а, -е. = каправий. Угор.
Патолоча, -чі, ж. Маленькое озеро. Вх. Лем. 447.
Попервах нар. Сперва, сначала. Попервах жили вони гаразд, а потім — Бог його зна. Новомоск. у.
Простягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. простягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Протягиваться, протянуться. Простяглась та й лежить. Ном. № 7394. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. Шевч. 170. 2) Только сов. в. Направиться. Василь.... простягся на музики під верби. Левиц. І. 15.
Прутик, -ка, м. 1) Ум. отъ прут. Чуб. І. 50. Гн. І. 40. 2) Родъ мере́жки. (КС. 1893. V. 281. Чуб. VII. 415). Скорѣе: часть мережки: рядъ круглыхъ отверстій съ обѣихъ сторонъ; шьется также и отдѣльно — по краямъ полотенца, сорочки.
Сире́ць, -рцю́, м. 1) Ум. отъ сир. Шух. І. 203. Сирцем присипають, в масличко вмочають. Мет. 163. 2) Невыжженный кирпичъ. Екатерин. г.
Сула, -ли, ж. Судакъ.
Треблаженне дерево. Легендарное дерево, выросшее изъ обруча, который клалъ себѣ на голову больной Адамъ; оно имѣло видъ креста и на немъ впослѣдствіи былъ распятъ Спаситель. Драг. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБУЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.