Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побуяти

Побуяти, -буя́ю, -єш, гл. Побуйствовать, погулять. То вже бідний козак розгадає п'ятак, то нельзя по улиці пійти побуяти. АД. І. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБУЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБУЯТИ"
Безротий, -а, -е. Безротый. Аф.
Вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Збро́їця, -ці, ж. = зброя. Гол. IV. 55.
Зсовувати, -вую, -єш, сов. в. всунути, -ну, -неш, гл. Сдвигать, сдвинуть. Давай зсовувать з себе пояс. ЗОЮР. І. 247.
Кватирний, -а, -е. Квартирный.
Перерепанка, -ки, ж. Треснувшій плодъ; потрескавшійся предметъ.
Помуркотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Прогулок, -лка и -лку, м. Узкій проходъ. Н. Вол. у.
Пронняти, -йму, -меш, гл. = проняти. Наче ножем пронняла Христю наскрізь. Мир. Пов. II. 78.
Темнорусий, темнорусявий, -а, -е. Темнорусый. Темнорусі брови. Левиц. І. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБУЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.