Висиновити, -влю, -виш, гл. Исключить изъ семьи, лишить наслѣдства. Було в його два сини.... Андрія, кажуть, не злюбив за щось: видко той не вмів шануваться, дак він його висиновив — прогнав з двору.
Дарови́тий, -а, -е. = Дарови́й.
Заклопота́ти, -чу́, -чеш, гл. Причинить много заботъ, хлопотъ. Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова, вона ж мене заклопоче, — я ж дівчина молода.
Квікало, -ла, с. Визжащее существо.
Озерниця, -ці, ж. Лиманная, озерная соль (2-й сортъ). А в нас не сіль, а в нас не сіль, а в нас озерниця.
Пава, -ви, ж.
1) Пава, самка павлина, Pavo. Похожає як пава.
2) Перья павлина. Люде у файних кресаних з павами. Ум. павонька, павочка.
Поколихатися, -хаюся (-шуся), -хаєшся (-шишся), гл.
1) Покачаться.
2) Поколебаться. Росердився і роскричався, аж цілий світ поколихався.
Превелебний, -а, -е. Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали.
Прожерти Cм. прожирати.
Фрика, -ки, ж. Насиліе, принужденіе. Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію.
